Зачастую, большого карпа очень трудно поймать, но более творческий подход к традиционным насадкам может дать гораздо больше шансов на поимку трофея.

Ідею про електровудіння риби підказала людям сама природа, створивши у деяких риб потужні електричні органи, що досягають третини загальної маси їх тіла. Так, південноамериканський вугор здатний генерувати розряди напругою 800-900 В, нільські щука і сом — 200-350 В, середземноморський скат торпедо — 30-50 В. Частота розрядів становить від десятків до сотень імпульсів за секунду, а тривалість кожного імпульсу — 2-6 мсек. Ці засоби зазначені риби використовують для захисту та нападу, оглушуючи імпульсами електричного струму інших тварин, у тому числі й риб, або за зміною конфігурації електричного поля одержують інформацію про присутність на шляху їх руху певних об'єктів, відповідно реагують на них, тобто уникають зустрічі з ними чи нападають на них.

Одним із головних продуктів харчування в запорізьких козаків була риба. Вона у великій кількості водилася в усіх водоймах запорізьких земель. У переказах та історичних джерелах збереглися свідчення про надзвичайні рибні багатства лівої притоки Дніпра – річки Самари. Козаки називали її Божою річкою, матінкою-годівницею. При археологічних розкопках на берегах Самари знаходили велику кількість кісток і луски риби, керамічні грузила від сіток. Внаслідок археологічних розвідок в 2000-2003 роках у Нижньому Посамар‘ї знайдено глиняні циліндричні та діжечко подібні грузила, залізна плішня і блешні для лову риб хижих порід. У фондах лабораторії археології Придніпров‘я зберігається дев‘ятнадцять олов‘яних і бронзових блешень.