Ловити карася зручніше в теплу, безвітряну погоду. Як правило таку погоду очікує кожен рибалка збираючись на риболовлю.

Але частенько погода буває такою ж вередливою і непередбачуваною, як і поведінка карася.

Все було б добре, але звідки не візьмись, на небі з'явилися не великі білі хмарки і відразу ж піднявся не сильний вітерець. Далі - більше. Дивишся, вже потьмяніло сонечко, замрячив дрібний дощик. На гладкій поверхні ставу спочатку з'явилися дрібні брижі, а потім і справжні хвилі, яким, звичайно далеко до морських, але які здатні повністю зіпсувати риболовлю.

Поплавець або вистрибує на поверхню води, або зовсім ховається під гребенем хвилі, що набігла на нього. Стає зовсім неможливо відрізнити танець поплавця на хвилях від клювання карася. На додаток вітер дме назустріч, що утруднює не лише спостереження за поплавцем, але і закидування наживки.

Мимоволі позаздриш рибалкам, що розташувалися на протилежному березі або сховалися від вітру в затишних місцинах серед дерев і кущів , - там і вітер тихіший, а подекуди й хвилі меньші. Правда, з поведінкою поплавців у воді у них справи йдуть так само як і у інших рибалок.

Починаєш думати про те, щоб якось перебратися в яку-небудь затишнумісцину, але всі хороші місця в більшості своїй, вже зайняті більш спритними рибалками. Спадає на думку що пора починати змотувати вудки, та швидше іти додому.

Неправда, до болю знайома  ситуація? Мабуть немає жодного рибалки, який хоч би раз не опинявся в схожій ситуації.

Але не варто поспішати. Чи така вже безвихідь, що склалася на водоймищі, що немає в ній якого-небудь, як це не дивно, позитивного моменту?

Спробуємо розглянути ситуацію, що склалася, як з боку рибалки, що розташувався на березі, так і з боку карася, що знаходиться у воді.

Усі незручності, які випробовує рибалка, вже перераховувалися вище - це і поплавець (відзначимо, що і наживка в цей час гойдається над дном), що стрибає по хвилях, і вітер, що заважає спостерігати за поплавцем, дме в обличчя. Він також заважає влучно закинути наживку - вона ніяк не хоче летіти далеко і туди, куди потрібно, але в ту мить так і намагається зачепитися за гілки навколишніх дерев чи кущів. Ще гірше коли гачок з наживкою замотується з поплавцем.

Для карася це виглядає трохи інакше і далеко не завжди так погано, як для рибалки. Все залежить від обставин, що складаються на ставку.

Розглянемо деякі з них.

• Тривалий час стоїть тепла сонячна погода. Подув теплий вітер, як правило, південно - західного напрямку. Спочатку на поверхні води з'явилися невеликі брижі. Вітер трохи посилився - від одного берега до іншого побігли хвилі.

Уявімо, що рибалка в цей час сидить на прибійному березі (вітер дме йому в обличчя). Хвилі з плескотом набігають до берега, вимиваючи з нього чирв'ячків, різних личинок та іншу їжу. Навіть при помірному вітрі поверхневий шар води добре збагачується киснем. Хвилювання від вітру відбувається тільки у верхньому шарі води, а в низу вода знаходиться як завжди в спокійному стані.
Ще раз підкреслимо, що йдеться про той випадок, коли сила вітру невелика і він впливає тільки на поверхневий шар води. При сильнішому вітрі, коли в рух приходить досить велика маса води, карася зазвичай поплавцевими снастями не ловлять, а переходять на ловлю донними снастями.
Отже, де ж найімовірніше можна зустріти карася за описаних вище погодних умів і чи потрібно рибалці якнайскоріше покидати незручне місце на березі?
Гадаємо, що рибалці не варто перебиратися на зручніший протилежний беріг озера або ставу, оскільки при помірному теплому вітрі загальна ситуація на водоймищі, по суті, не змінилася, і карась як і раніше може знаходитися на своїх звичних місцях і на будь-якій глибині, як це буває в безвітряну погоду.
Проте усе ж більше його знаходитиметься біля прибійного берега в середніх і верхніх шарах води, де більше кисню і різного корму.