Рибалка
Полювання
Цікаве
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 55
Форма входу
Ми Вконтакті
Пошук
Статистика
Рейтинг охотников и рыбаков
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Анатомія риби » Повадки риби

Крупний карась цінує ванільні атрактанти
Зайшовши в рибальський магазин, ми напевно побачимо багатий вибір місцевих атрактантів - величезна кількість пляшечок з ароматизаторами для насадок. Написи на них - «Плотва», «Лящ», «Короп», «Карась» навряд чи викличуть особливу довіру у рибалки. Але той факт, що в даних пляшечках міститься рідина зі стійким ванільним запахом, безумовно може бути корисний. Саме на основі таких кустарних ароматизаторів ми одного разу і відкрили найбільш ефективну приваду для крупного карася . А сталося це так.

Збираючись якось з друзями на риболовлю, ми «купилися» на красиву етикетку одного такого кустарного аттрактанта - на пляшечку з написом «Карась». Справа була ще в часи ранніх шкільних років, і всім написам на етикетці та всім словами продавця ми ще вірили свято. Як і вимагала того інструкція, розвели ми цю суміш з тестом в пропорції 1:40. У підсумку 10-грамова пляшечка повністю пішла на 400г тесту для млинців. Запашок, треба визнати, вийшов дійсно специфічний. Задоволені, як слони, вляглися спати в очікуванні прийдешньої риболовлі.

Рибалити нам належало на великому затоці, де, як ми точно знали, водився середній карась -150-400г. Але дива не сталося. Як і слід було очікувати, нашою основною здобиччю стала уклейка 10-15см, та й та ловилася не так вже й добре. Намучившись з такою риболовлею, ми перейшли на червоного хробака, і нам все ж таки вдалося, крім уклейок, зловити і по кілька окунців. Один з компаньйонів, Ігор, від розпачу і зневіри узяв та й жбурнув у воду шматок залишився 300-граммовго тесту. На тому ми змотали вудки і відправилися по домівках. Мала відбутися важка шкільна тиждень. А на наступні вихідні ми прийшли на риболовлю знову.

На цей раз ми взяли з собою 2 порції червоного черв'яка та кулька на швидку руку звареної Льодоруби і Кригобури. Місце змінили: від затопленого у воді дерева (де ми рибалили в минулий раз) ми відійшли на 100м в бік - на чистий піщаний ділянку. Кращі результати показувала Мастирка: крім уклейки досить часто ловилася і біла риба. Риболовлею, можна сказати, всі були задоволені. Поки не стався конфлікт. Ігорьок, що відрізнявся зайвою запальністю, вирішив нас покинути, попередньо висловивши все, що думає про нас, про наші мам, і про наших «ідіотських» приколах. Але так, як додому було йти далеченько, а велосипедів було всього 2 на чотирьох, довелося йому залишитися.

Але свою принциповість потрібно було показати: він схопив свою вудку з глухим оснащенням (де була встановлена ​​глибина трохи більше 2м) і відправився рибалити на наше старе місце. На наші вибачення не реагував. У Ігорка не було своєї легкої вудки, він користувався нашими. А той 6-метровий батьківський фідер, що він завжди носив на риболовлю, більше був приводом покрасуватися. Тих риб, для лову яких він призначений, ми тоді бачили тільки на фотографіях. Але принциповість - це страшна річ. Відмовившись від наших снастей, він відправився до корча і закинув там свій фідер з 2-метрової глибини, всім виглядом показуючи, що не бажає з нами розмовляти. На тому й порішили. 2:00 ми рибалили на своєму місці, він - на своєму. Риба потихеньку ловилася. Як не дивно, наш ображений компаньйон теж щось ловив: ми чули, як він витягав з води рибу. На кінці 2:00 сталася подія!

Чути виразний тріск вудлища, падіння у воду Ігорка, і галасливі звуки боротьби з великою рибою. І лунає крик: «Бігом, всі сюди-а-а-а!». Покидавши вудки, ми підбігаємо і бачимо наступну картину. Ігор, по пояс мокрий, лежить на животі в метрі про береги і руками притискає до грудей величезну рибину! Карась , як нам тоді здалося, важив не менше 900г. Поруч у воді лежав зламаний навпіл фідер. А на стирчить ціпку висів кульочок нашого компаньйона ... з карасями грам по 300-500 кожен, забитий вщерть! Вже по дорозі додому ми згадали про викинутому минулого тижня шматку тесту з аттрактантом. Ось тут і встало все на свої місця.


Карась - знатний ласун. Він завжди віддає перевагу більш пахучі насадки: солодке тісто, ароматну мастирку, навіть вареники йому до душі. Після цього випадку ми не одноразово залишали під тією самою корчем шматки по 1-2кг пахучого тесту, і практично завжди це давало результат. Випробували таке принаджування і в ряді інших озер - результат був той самий. Атрактанти рідко бував корисний при додаванні в насадку. Карась якщо брав, то і без нього. А ось для приважування виявився знахідкою. Якщо залишити 1-2кг тесту, присмаченого аттрактантом, під яким-небудь кущем або затопленим пнем на озері, через тиждень можна розраховувати на хорошу рибалку. Карась звичками дуже схожий на коропа. Спершу до корму підходять дрібні риби, потім більш великі їх розганяють, тих розганяють ще більш великі, а вже самі великі карасі застолбевают це місце за собою одноосібно. Так і відбувається принаджування.

Але робити з цього висновок про те, що кустарщину можна довіряти, все ж не варто. Одного разу, під час чергового виїзду до затоки, нам також потрібні були пляшечки аттрактанта. Але потрібного нам «Карася» у продажу не було. Нами вже були випробувані інші «пахучки» - атрактанти «Плотва» і «Лящ» ніякого враження на цих риб не виробляли. Але у продажу були тільки вони. Так як вони також мали солодкуватий ванільний запах, ми вирішили випробувати для лову карася їх. Продавець з розумним видом розповідав, що дані атрактанти «не призначені» для карася. Але, слава Богу, карась вважав інакше. Результат був нітрохи не гірше, ніж на «спеціальну» Карасьову «пахучку». У той день ми зловили на 4-х 38 карасиків вагою від 300 до 750г. З тих пір вибираємо атрактанти, абсолютно не звертаючи уваги на написи на них. Як показала практика, карася цікавить тільки аромат ванілі. І зовсім не цікавить, для яких риб він виробниками «призначений».

Категорія: Анатомія риби >>Повадки риби | Додав: babau (30.10.2012)
Переглядів: 4334 | Рейтинг: 5.0/1

Це цікаво!
Всього коментарів: 0
to the of your page -->
 
Реклама